[br /] Рішення суду про визнання права власності на нерухоме майно,якщо таке рішення набрало чинності,є правовстановлюючим документом,на підставі якого має проводитися реєстрація права власності на нерухоме майно.
Згідно зі статтями 18,19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень"від 01.07.2004 1952-IV (далі - Закон),державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться за заявою правовласника (правонабувача),сторони правочину,за яким виникло речове право на підставі документа,що підтверджує відповідне речове право. Такими зокрема є документи,що свідчать про право власності або інше речове право,а саме:
- державний акт про право власності на земельну ділянку;
- нотаріально засвідчений договір купівлі-продажу,довічного утримання,дарування,міни земельної ділянки або іншого нерухомого майна;
- договір про приватизацію майна державних підприємств;
- договір купівлі-продажу нерухомого майна,зареєстрований на біржі в установленому порядку;
- нотаріально засвідчений договір про поділ,перерозподіл,об'єднання нерухомого майна;
- свідоцтво про право на спадщину;
- свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя;
- свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів;
- свідоцтво про право власності на будівлю (частину будівлі),споруду;
- рішення суду про право власності на об'єкт незавершеного будівництва;
- акти прийому нерухомого майна до експлуатації;
- договори про іпотеку,оренду строком більш як один рік,інші визначені законом документи щодо речових прав на нерухоме майно;
- рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно,обмежень цих прав,що набрали законної сили;
- інші акти органів державної влади або органів місцевого самоврядування,їх посадових осіб,прийняті у межах повноважень,визначених законом.
Відповідно до пункту 5 Розділу V Прикінцевих положень Закону,до створення єдиної системи органів реєстрації прав,а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації (БТІ).
У разі подання читачем до відповідного БТІ заяви та рішення суду про визнання за ним права власності на нерухоме майно (за умови,що рішення суду набуло чинності),у тому числі на об'єкти незавершеного будівництва,БТІ зобов'язане зареєструвати за читачем право власності на таке нерухоме майно.
БТІ у своїй діяльності керуються,окрім Закону,наказом Міністерства юстиції України "Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно"від 07.02.2002 7/5 (далі - Тимчасове положення). Згідно з пунктом 2.1 та Додатком 1 Тимчасового положення,для реєстрації виникнення,існування,припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із відповідною заявою подаються правовстановлюючі документи,якими є:
1. Договори,за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності,зокрема купівлі-продажу,міни,дарування,довічного утримання,лізингу,предметом яких є нерухоме майно,про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно,договори про задоволення вимог іпотекодержателя,договори про виділення в натурі частки нерухомого майна,про поділ нерухомого майна,яке перебуває в спільній частковій чи спільній сумісній власності.
2. Свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя,що видаються державними та приватними нотаріусами.
3. Свідоцтва про право на спадщину,видані державними нотаріусами.
4. Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів,видані державними та приватними нотаріусами.
5. Свідоцтва про придбання об'єктів нерухомого майна на аукціонах з реалізації заставленого майна,видані державними та приватними нотаріусами.
6. Свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна,видані органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями.
7. Свідоцтва про право власності,видані органами приватизації наймачам квартир у державному житловому фонді.
8. Свідоцтва про право на спадщину та свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя,оформлені консульськими установами України.
9. Договори відчуження нерухомого майна,що перебуває у податковій заставі,укладені шляхом проведення цільових біржових чи позабіржових аукціонів з метою погашення податкового зобов'язання.
10. Рішення судів,третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна,про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна,про передачу безгосподарного нерухомого майна до комунальної власності.
11. Акти про денаціоналізацію (демуніципалізацію) будівель.
12. Витяг із нотаріально засвідченого договору,укладеного між житлово-будівельним кооперативом або членом цього кооперативу і місцевими органами виконавчої влади,про безстрокове користування відведеною земельною ділянкою і про будівництво багатоквартирного будинку з правом власності на окрему квартиру,за наявності акта про прийняття будинку в експлуатацію.
13. Рішення товариського суду про розподіл майна колишнього колгоспного двору.
14. Мирова угода,затверджена ухвалою суду.
15. Рішення засновника про створення державної (національної) акціонерної компанії,державної (національної) холдингової компанії,відкритого акціонерного товариства,створеного в процесі приватизації (корпоратизації),та акт приймання-передавання нерухомого майна або перелік зазначеного майна,наданий засновником чи державним органом приватизації.
16. Дублікати правовстановлюючих документів,видані державними та приватними нотаріусами,місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування,органами приватизації,копії архівних документів,видані державними архівами.
17. Свідоцтва про право власності на нерухоме майно загальносоюзних творчих спілок колишнього СРСР,які видаються Фондом державного майна.
18. Свідоцтва про право власності,видані Державним управлінням справами,на житлові та нежитлові об'єкти суб'єктам,які беруть участь разом з Державним управлінням справами в будівництві нового житла.
Тепер - що стосується відмови працівників БТІ здійснити реєстрацію права власності на нерухоме майно читача.
Пунктом 1.6 Тимчасового положення передбачено,що "реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна,будівництво яких завершено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку,за наявності матеріалів технічної інвентаризації,підготовлених тим БТІ,яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти". Можливо,саме цією нормою керувалися працівники БТІ,відмовляючи читачу в реєстрації права власності на його нерухомість. Однак,по-перше,працівники БТІ не мають права вимагати від читача надання акту прийняття нерухомого майна в експлуатацію,якщо обов'язкового прийняття в експлуатацію того виду нерухомості,який читач побудував,прямо не передбачено в договорі або законі (пункт 2 статті 331 Цивільного кодексу України). При цьому не є достатньо обґрунтованим посилання працівників БТІ у даному випадку на Постанову Кабінету Міністрів України "Про порядок прийняття в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів"від 22.09.2004 1243 та/або на наказ Державного комітету України з будівництва та архітектури від 27.01.2005 21,оскільки ці нормативні акти не є законами,а лише підзаконними актами.
По-друге,пунктом 7 Розділу V Прикінцевих положень Закону встановлено,що "до узгодження законів та інших нормативно-правових актів із цим Законом вони застосовуються в частині,що не суперечить цьому Закону". Тобто Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень"має переважну силу не тільки над підзаконними актами,які йому суперечать,але й перед будь-якими законами України. У зв'язку з цим норми пункту 1.6 Тимчасового положення не можуть застосовуватися,оскільки прямо суперечать статті 19 Закону.[br /]
АГЕНТСТВО НЕДВИЖИМОСТИ УКРАИНЫ. Объединение риэлторов и юристов рынка недвижимости Киева. Сopyright ©2004-2012 |