 | Недвижимость Киева и Киевской областиПродажа квартир и домов в Киеве+Добавить объявление |
| ||||||||||||||||||||||||||||
       | Обмеження прав на землюЗгідно зі ст. 110 Земельного кодексу на використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження (обтяження) в обсязі,передбаченому законом чи договором. Перехід права власності на земельну ділянку не припиняє встановленого обмеження (обтяження). Згідно зі ст. 111 Земельного кодексу „Обмеження прав на земельну ділянку”:Право на земельну ділянку може бути обмежено законом або договором шляхом встановлення:— заборони на продаж або інше відчуження певним особам протягом установленого строку;— заборони на передачу в оренду (суборенду);— права на переважну купівлю у разі її продажу;— умови прийняття спадщини тільки визначеним спадкоємцем;— умови розпочати і завершити забудову або освоєння земельної ділянки протягом встановлених строків;— заборони на провадження окремих видів діяльності;— заборони на зміну цільового призначення земельної ділянки,ландшафту та зовнішнього виду нерухомого майна;— умови здійснити будівництво,ремонт або утримання дороги,ділянки дороги;— умови додержання природоохоронних вимог або виконання визначених робіт;— умови надавати право полювання,вилову риби,збирання дикорослих рослин на своїй земельній ділянці в установлений час і в установленому порядку;— інших зобов'язань,обмежень або умов. Обмеження використання земельної ділянки підлягають державній реєстрації і діють протягом терміну,встановленого законом або договором. До обмеження прав власності на землю Земельним кодексом віднесено й надання особливого статусу деяким землям:охоронним зонам,зонам санітарної охорони,санітарно-захисним зонам,зонам особливого режиму використання земель. Згідно зі ст. 113 Земельного кодексу „Зони санітарної охорони”:Зони санітарної охорони створюються навколо об'єктів,де є підземні та відкриті джерела водопостачання,водозабірні та водоочисні споруди,водоводи,об'єкти оздоровчого призначення та інші,для їх санітарно-епідеміологічної захищеності. У межах зон санітарної охорони забороняється діяльність,яка може призвести до завдання шкоди підземним та відкритим джерелам водопостачання,водозабірним і водоочисним спорудам,водоводам,об'єктам оздоровчого призначення,навколо яких вони створені. Правовий режим земель зон санітарної охорони визначається законодавством України,а саме Постановою Кабінету міністрів України „Про правовий режим зон санітарної охорони водних об’єктів” № 2024 від „18” грудня 1998 р. та Положенням Головного державного санітарного лікаря СРСР „Положення про порядок проектування та експлуатації зон санітарної охорони джерел водопостачання та водопроводів господарського – питного призначення” № 2640-82 від „18” грудня 1982 р. Згідно зі ст. 113 Земельного кодексу „Санітарно-захисні зони” Санітарно-захисні зони створюються навколо об'єктів,які є джерелами виділення шкідливих речовин,запахів,підвищених рівнів шуму,вібрації,ультразвукових і електромагнітних хвиль,електронних полів,іонізуючих випромінювань тощо,з метою відокремлення таких об'єктів від територій житлової забудови. [p] У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об'єктів,об'єктів соціальної інфраструктури та інших об'єктів,пов'язаних з постійним перебуванням людей. Правовий режим земель санітарно-захисних зон визначається законодавством України.Земельний сервітут Обмеження прав власності на землю пов'язано з правом земельного сервітуту. Право земельного сервітуту,як визначено ст. 98 Земельного кодексу,– це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки,щодо якої встановлено земельний сервітут,права володіння,користування та розпорядження нею. Земельний сервітут,постійний або строковий,здійснюється способом,найменш обтяжливим для власника земельної ділянки,щодо якої його встановлено. Згідно зі ст. 99 Земельного кодексу „Види права земельного сервітуту”:Власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів:— право проходу та проїзду на велосипеді;— право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;— право прокладання та експлуатації ліній електропередачі,зв'язку,трубопроводів,інших лінійних комунікацій;— право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;— право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;— право забору води з природної водойми,розташованої на сусідній земельній ділянці,та право проходу до природної водойми;— право поїти свою худобу із природної водойми,розташованої на сусідній земельній ділянці,та право прогону худоби до природної водойми;— право прогону худоби по наявному шляху;— право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;— інші земельні сервітути. Земельний сервітут встановлюється за домовленістю між власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору або за рішенням суду. Право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації в порядку,встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку. Земельний сервітут не може бути предметом купівлі-продажу,застави та не може передаватися будь-яким способом особою,в інтересах якої цей сервітут встановлено,іншим фізичним та юридичним особам. Дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку,щодо якої встановлено земельний сервітут.
|
| АГЕНТСТВО НЕДВИЖИМОСТИ УКРАИНЫ. Объединение риэлторов и юристов рынка недвижимости Киева. Сopyright ©2004-2012 |
